Опис досвіду

Використання ігрових технологій у навчально-виховному процесі

Місце гри у структурі уроку та її тривалість визначаються завданнями уроку та змістом самої гри. Протягом уроку вчитель може ввести дві-три короткочасні ігрові ситуації різної тривалості, а може і весь урок побудувати у вигляді сюжетно-рольової гри.

До системи дидактичних ігор для першокласників доцільно включати такі: на формування розумових операцій (аналіз, порівняння, класифікація, узагальнення); на відновлення, доповнення цілого; на вилучення «зайвого»; ігри-драматизації; ігри-конструювання; рольові ігри з елементами сюжету.

Для участі в рольовій грі учні повинні мати уявлення про ті особливості діяльності, які можна відтворити ігровими засобами (мовні ситуації, жести, міміка, практичні дії, ігровий реквізит). Наприклад, учителеві досить поставити на столик вирізаний з фанери чи пінопласту екран телевізора «Малюк» і натиснути намальовану клавішу, як учень, наче юний диктор, виглядаючи з «екрана», починає читати текст, намагаючись зробити це якнайкраще, бо «глядачі» вирішуватимуть, чи подібний він до справжнього диктора.

У початковій школі, особливо в 1-2 класах, є широкі можливості для проведення ігор-занять та ігор-вправ. Так, для розвитку усного мовлення й логічного мислення учнів доцільно проводити такі ігри: «З якого дерева листя?», «Знайди такий самий предмет (колір)», «Що змінилося?», «Чого тут не вистачає?», «Коли це буває?», «Для чого це потрібно?», «Хто на чому грає?», «Чиї це інструменти?».

На уроках навчання грамоти, наприклад за допомогою гри-вправи «Чарівний мішечок», можна закріплювати різноманітні вміння й навички. Набір предметів у мішечку, звичайно, не випадковий. Він щоразу змінюється залежно від мети навчання: це можуть бути іграшки, у назвах яких є літери, склади, що вивчаються, дрібні речі, які треба описати, тощо.

Ще один приклад створення ігрової ситуації для рольової гри: на одному з уроків до першокласників раптом завітав «листоноша». Він роздає кільком дітям «листи» – завдання скласти маленькі оповідання за малюнками (або опорними словами), що лежать у конвертах.

На уроці математики учитель може поставити на стіл іграшкові терези, покласти кілька яблук, олівців, цукерок і запропонувати пограти «у магазин». «Продавець» і «покупець» швидко лічать, а діти стежать за правильністю розрахунків. Так у грі малюки тренуються в додаванні й відніманні. Учителі, які працюють творчо, уміло використовують на уроках елементи змагання: хто більше назве слів, відгадає загадок, найкраще виконає завдання, швидше обчислить тощо.

Щоб активізувати мовчазних учнів, учитель проводить гру-вправу «Відгадай!». На столі – 4-5 іграшок із виразними ознаками. Першокласники уважно їх розглядають. Потім учитель накриває іграшки і пропонує учням вибрати одну з них: «Діти, зараз ми дізнаємося, кому що сподобалось. Я бачу, усім хочеться відповісти. А хто зможе, не називаючи іграшки, так розповісти про неї, щоб ми самі здогадалися, яку він вибрав?». Малюки швидко пересвідчуються в тому, що кожний предмет має багато ознак, але не всі вони істотні.

Велику розвивальну цінність становлять ігри-вправи на виключення зайвого: «Який предмет зайвий?», «Яка літера заблукала?» тощо. Особливо охоче молодші учні грають у ігри, які потребують активної участі всього класу. Наприклад, в ігри-заняття, де передбачаються пересування, рухи за певними правилами.

Ознайомлюючись із навколишньою дійсністю, діти охоче грають у сюжетні ігри («Ми прийшли до театру», «Я збираюся в гості» та ін.), які розвивають уяву, спостережливість, спонукають до самоконтролю. Адже учні діють у ситуаціях, наближених до їхнього життєвого досвіду.

Для підвищення результативності уроку з першокласниками важливо вчасно чергувати завдання, що потребують різних видів сприймання. Зокрема, слухову роботу доцільно змінювати практичними діями з різними рухами. Бажано урізноманітнити й форми завдань. Так, діти можуть працювати індивідуально й разом з учителем (наприклад, аналізують звуковий склад слова, пишуть літери, розбирають схему речення).

На кожному уроці треба обов'язково приділяти час на виконання самостійних завдань, переважно практичного характеру. Їх обсяг і тривалість визначають з урахуванням того, що короткочасна робота неефективна, оскільки малюки не відразу починають працювати (перекладають зошит, змінюють позу, заглядають до сусіда, чекають від учителя особистого звернення). У 1 класі здебільшого доцільна самостійна робота тривалістю     4-5 хв. з опорою на різні форми сприймання й пам'яті. Наприклад, для самостійних завдань на уроках математики, якщо розумові й практичні дії взаємопов'язані: «Полічи кружечки й розфарбуй їх», «Знайди та підкресли», «Об'єднай лінією»; «Склади з фішок приклад і підготуйся відповісти...», «Намалюй стільки, скільки...»

Ось деякі види самостійних завдань, які можна використати з різною метою в процесі засвоєння складу числа, прийомів обчислень, підготовки руки до письма, розпізнавання геометричних фігур.

1.   Малювання за допомогою трафаретної лінійки геометричних фігур; розфарбовування. Наприклад: 1) у верхньому ряду намалювати трикутники, у нижньому – стільки ж квадратів; 2) обвести за допомогою трафаретної лінійки різні за розміром кола, найбільше – зафарбувати.

2.   Виконання завдань за допомогою фішок: 1) викласти стільки фішок, скільки пелюсток у квітці; 2) викласти фішок більше, ніж пра­порців (за підручником математики).

3.   Самостійні роботи в зошитах із друкованою основою можуть бути дуже різноманітними. Типові завдання: 1) підготовчі до письма вправи;            2) складання різних узорів; 3) написання цифр; 4) домальовування частин предмета; 5) замальовування, обведення різних предметів з певною метою;      6) розв'язування прикладів тощо.

4.   Виконання завдань за підручником: 1) закінчити запис прикладу;        2) порівняти числа; 3) скласти за малюнком приклади й задачі; 4) розв'язати задачу або приклад; 5) заповнити таблицю; 6) виміряти відрізки.

5.   Самостійна робота з роздавальним матеріалом: 1) за допомогою малюнків передати умову задачі; 2) за допомогою малюнків скласти приклади, якщо відома відповідь.

6.   Малювання й креслення в зошитах різних фігур, предметів, відрізків, обчислювальної лінійки.

Виконанню самостійних завдань має передувати чітка інструкція, концентрація уваги першокласників на найважливіших моментах роботи, фіксований у часі початок роботи, стимулювання темпу роботи («Пишіть не поспішаючи, але й часу не гаючи»).

У 1 класі добрий результат дає виконання самостійних завдань у парі. Приклади завдань: на парту дається один конверт із кількома літерами, з яких можна складати слова; на уроці математики двоє учнів складають приклади з набору чисел, розкладають на групи геометричні фігури, вилучають зайвий малюнок.

Великі можливості для роботи в парах дають уроки малювання й трудового навчання, де учні вдвох можуть виконувати роботу на одну тему (на одному аркуші або на двох, а потім об'єднати). На уроках мови діти в парі можуть підготувати сценку-діалог (розмову по телефону, покупець – продавець, лікар – хворий тощо).

Протягом уроку обов'язково слід проводити динамічні паузи. У до­слідженнях зі шкільної гігієни пропонується такий варіант: 3 хв. після         12-15 хв. уроку і 2 хв. – після 20 хв. Однак це лише один із можливих підходів. Треба контролювати втрату інтересу, працездатність дітей, ураховувати провідну діяльність на уроці, не переривати фізкультурними вправами незавершену роботу. Безумовно, чим більше статичне навантаження, тим частіше й активніше треба робити фізкультурні вправи, а на деяких уроках (трудового навчання, ознайомлення з навколишнім, музики й ритміки) сам процес навчання передбачає достатню рухливість.

Звернемо увагу й на коефіцієнт корисності фізкультхвилинок. На­приклад, недоцільно використовувати віршування під час виконання дітьми вправ, бо для них стає важливою не точність і сила рухів, а гучність вимови, до того ж збивається ритм дихання. Для забезпечення ритму промовляти може вчитель. У фізкультурних паузах треба протягом дня цілеспрямовано навантажувати й розслабляти різні групи м'язів дітей, особливо плечей, спини, тазостегнових суглобів; обов'язково потрібно давати відпочинок очам, практикувати імпровізацію рухів під музику, пропонувати дітям відтворити типові рухи звірят.

Тенденцією в початковій школі є урізноманітнення змісту, наочних засобів, варіантів структури уроків, що зумовлює появу нових назв цієї організаційної форми. Так, залежно від провідного способу організації навчальної діяльності учнів, проводяться уроки з назвами: урок-казка, урок-конкурс, урок-драматизація, урок-гра, урок-подорож (мандрівка), урок-презентація портфоліо (учнів і класу), урок-презентація проекту, урок-дослідження (розв'язування проблемної задачі), урок розвитку творчих здібностей тощо.

Украплення таких уроків у канву звичної для учнів урочної діяльності посилює мотивацію учіння, активізує різні форми сприймання й мислення, співробітництво вчителя з учнями та учнів між собою. їх проведення – гарна нагода краще розкрити, виявити особисті якості як учителю, так і учням. Важливою передумовою успіху цих уроків є спільна попередня підготовка до нього, під час якої можна вмотивовано запропонувати цікаві й посильні групові чи індивідуальні завдання, навіть залучити батьків або дітей з дошкільного закладу. Для цих уроків учитель спершу визначає мету у взаємозв'язку навчальних, виховних і розвивальних завдань, передбачає відповідні форми та методи роботи, демонстраційний матеріал, технічні засоби. Якщо проаналізувати структуру навчальної діяльності учнів на таких уроках, то вона відображає відому психологічну й дидактичну сутність процесу пізнання: учні сприймають, аналізують, усвідомлюють, застосовують. Нові назви таких уроків лише відображають нові форми навчальної взаємодії, а дидактична сутність уроку полягає або в засвоєнні нового, або в розширенні, збагаченні, узагальненні й застосуванні відомого.

. Гра – це вікове явище або данина незрілим потребам дитини. Це важлива форма життєдіяльності людини, з якою вона не розлучається впродовж життя, лише змінюються мотиви гри, форми, тривалість, ступінь залежності і вираження почуттів. Учням надають максимальну свободу інтелектуальної діяльності, що обмежується лише конкретними правилами гри. Учні самі обирають свою роль у грі; висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її вирішення, покладаючи на себе відповідальність за обране рішення. У ході гри на основі зміни ролей та ігрових ситуацій відбувається соціалізація дитини, набуття нею певного соціального досвіду тощо. Під час гри об’єднуються активна інтелектуальна і практична діяльність дітей. Наведемо класифікацію видів ігор Н. Кудикіної, які рекомендовано до використання у виховній і навчальній діяльності учнів. Так, згідно з вищезазначеним автором, творчими іграми є: сюжетно-рольові, ігри-драматизації,  театралізовані, ігри з елементами праці, ігри-фантазування. Театралізовані ігри у свою чергу можуть розігруватися як настільний театр, тіньовий театр, театр маріонеток, театр „рукавичка”, вертеп, театр пальчикових ляльок. Завдання рольових ігор полягає у створенні відповідного емоційного фону заняття, набутті учнями досвіду емоційно-ціннісної діяльності, формуванні ціннісних орієнтацій тощо. Рольові ігри мають гнучкі правила, обмежені роллю та реаліями відповідної епохи, високий рівень узагальнення, стимулюють фантазування, уяву, творчість, що відповідає віковим можливостям молодших школярів. Гра-драматизація розгортається на основі авторського сценарію. Саме гра-драматизація дозволяє дітям „прожити” ключові моральні ситуації та допомагає у розвитку моральної свідомості. Головною є задача ігрового спілкування з метою естетичного впливу на глядачів. У початковій школі широкого застосування набувають ігри за правилами. Це дуже велика група ігор, яка охоплює дидактичні, пізнавальні, рухливі, спортивні, хороводні, народні, інтелектуальні, комп’ютерні. Види творчих ігор та ігор за правилами використовуються як на уроках, так і в позаурочній діяльності. Реальні стосунки, що складаються між гравцями, викликають переживання реальних почуттів,  потребу в розумінні станів іншої людини, прояв співчутливих реакцій у взаєминах з іншими.

Література

1. Выготский Л.С. Избранные психологические исследования ⁄ Л.С. Выготский. – М.: Просвещение, 1995. – 520 с.

2. Коваль Л.В. Методика викладання математики в початковій школі: теорія і практика ⁄ Л.В. Коваль, С.О. Скворцова. Одеса, 2008. – 282 с.

3. Кудикіна Н. В. Ігрова діяльність молодших школярів у позаурочному навчально-виховному процесі. – К. : КМПУ ім. Б. Д. Грінченка, 2003. –

4. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К. : Освіта, 2012. – 392 с.

5. Кларин М.В. Инновационные модели обучения в зарубежных педагогических поисках. – М. : 1994

6. Савченко О. Я. Виховний потенціал початкової освіти: [посіб. для вчит. і методистів початк. навч.] / О. Я. Савченко. – 2-ге вид., переробл. – К. : Богданова А. М., 2009. – 226 с.

7. Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти: [підручник] / О.Я. Савченко. – К. : Грамота, 2012. – 504 с.

8. Чернецька Т. І. Сучасний урок: теорія і практика моделювання / Т.І. Чернецька. – К. : «Праймдрук», 2011. – 352 с.

Урок навчання грамоти.

Навчання грамоти

Тема: Повторення вивченого.

Мета: повторити вивчені букви, вчити розгадувати ребуси, загадки; розвивати уміння моделювати слова, складати схему даного речення та речення за поданою схемою; виховувати любов до рідної мови, працелюбність.

Тип уроку: урок повторення вивченого.

Форми роботи: фронтальна, робота в парах, робота в групах.

Обладнання: картки з вивченими друкованими та рукописними буквами, картки для складо-звукового аналізу слів, предметні малюнки, ребуси.

ХІД УРОКУ

І Оргмомент

ІІ Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ Актуалізація опорних знань.

1. Повторення вивченого про звуки.

Якими бувають звуки? (Голосними та приголосними)

Якими можуть бути голосні звуки? (Наголошені та ненаголошені)

Як вони позначаються при моделюванні? (Крапкою)

Якими можуть бути приголосні звуки? (Тверді й м’які)

Як позначаються тверді (м’які) приголосні? (Однією (двома) рисками)

2. Повторення вивчених букв.

- Чим позначаються звуки на письмі? (Буквами)

         - Чим звуки відрізняються від букв? (Звуки ми вимовляємо й чуємо, а букви бачимо і пишемо).

ІV Усвідомлення змісту.

Моделювання складів: БА ВО СЯ ТЮ БІ ФІ

Повторення вивченого про пом’якшені звуки.

Пом’якшені – губні приголосні Б, П, В, М, Ф.

Складання звукових моделей слів:

літо,  мед, він, біль.

         4. Добір слів до моделей.

Робота в групах.

Виконати складо-звуковий аналіз слів білка, мішок

Двоє учнів працюють біля дошки самостійно.

4.3. Перевірка: 1 учень з групи робить складо-звуковий аналіз слова, а потім звіряє модель слова з тим, що виконували учні самостійно.

Добір слів до моделей.

Читання складів.

БУ-ДУ-АЗ-БУ-КУ-ВИВ-ЧА-ТИ-ЩОБ-СА-МО-МУ-ВМІТЬ-ЧИ-ТА-ТИ (Буду азбуку вивчати, щоб самому вміти читати.)

Повторення вивчених рукописних букв.

8.1. Співвіднесення рукописних і друкованих літер.

Утворення з елементів і письмо вивчених літер.

Запиши букви, які можна утворити з цих елементів:

/ о і н -о

З друкованих літер і складів утворити слова. Записати їх у зошиті рукописними буквами.

Гра «Буква заховалась».

- Які букви (великі) заховались? (Учитель пропонує дітям розглянути великі рукописні  букви, чистина яких закрита, і назвати їх, після чого відкриває зображення букви )

Письмо вивчених великих літер.

Письмо з коментуванням.

Повторення правил:

      – Для чого потрібні великі літери?

      – Які слова пишуться з великої літери?

Які правила написання речень ви знаєте?

(Слова в реченні пишуться окремо одне від одного.

            Перше слово пишеться з великої букви.

            У кінці речення ставиться крапка або знак питання чи оклику)

9.2. Написання речення з коментуванням.

- Складіть зі слів речення.

- Запишіть його з коментуванням.

        Аня, Іра,  Соня у мами.

9.3. Складання речення за малюнком.

Учні розглядають малюнок із зображенням хлопчика і дівчинки, що читають книгу.

- Розгляньте малюнок. Кого ви на ньому бачите?

    -  Як можна назвати їх одним словом? (Діти)

- Складіть за малюнком речення.

(Діти читають книгу.)

- Складіть схему цього речення.

Читання тексту.

               - Складіть речення про дівчинку. (Дівчинка поливає квіти)

Складіть питальне, окличне речення.

V Рефлексія.

Відгадування ребусів.

Відгадайте ребуси. (Звук, буква)  

     2.    - Що спільного і відмінного між звуками і буквами?

(Спільне: Служать для висловлення думки)

Відмінне: звуки вимовляємо і чуємо, букви бачимо і пишемо)

VІ Підсумок уроку.

Що ми вчились робити на уроці?

Що сподобалось найбільше?

Опис  досвіду

вчителя  початкових  класів

Красносілківської  загальноосвітньої 

школи  І-ІІІ  ступенів

Кучуєвої  Любові  Олексіївни

з  проблеми:

«Розвиток творчих здібностей

та природних задатків

учнів початкових класів

 мультимедійними засобами навчання».

     Проблемним питанням у моїй роботі стало: «Розвиток творчих здібностей та природних задатків учнів початкових класів мультимедійними засобами навчання».

     Мультимедіа - це представлення об'єктів і процесів не традиційним текстовим описом, а за допомогою фото, відео, графіки, анімації, звуку, тобто в будь-який відомий у наш час спосіб. У своїй роботі використовую електронні підручники, які є самостійним засобом навчання та мультимедійні презентації. З допомо­гою презентації стараюсь  не тільки продемонструвати матеріал з теми, яка вивчається, а й розвивати у школярів творче, логічне та алгоритмічне мислення, оскільки всі презентації будуються за єдиною логічною схемою.

     Шляхом застосування мультимедійних засобів на уроці  одержую дві основні переваги - якісну і кількісну. Якісно нові можливості очевидні, якщо порівняти словесні описи з безпосереднім аудіовізуальним уявленням. Кількісні переваги виявляються у тому, що мультимедіа-середовище значно вище за інформаційною щільністю. Як відомо, одна сторінка тексту містить інформацію, яку вчитель промов­ляє приблизно за 1-2 хвилини. Кожен учитель знає, як відбувається запам'ятовування інформації: якщо інформація сприймається тільки слухом, засвоюється 20% її обсягу; якщо лише за допомогою зору, запам'ятовується 30% матеріалу. За умови комбінованого поєднання «включення» слухового й зорового каналів інформації учень спроможний засвоїти до 60% інформації. От чому краще "один раз побачити, ніж сто разів почути". А застосування мультимедіа дає змогу об'єднати текст, звук, графічне зображення, відеозображення та ще й улюблену дітьми анімацію (мультиплікацію). Таким чином, використання на уроках відеопроектів, електронних підручників, мультимедійних презентацій допомагає мені наблизити дітей до життя і відповідно досягнути на уроці  високих результатів.

     Мультимедійні презентації  просто незамінні на уроках освітньої галузі "Людина і світ". З їх допомогою учні віртуально подорожують у будь-який куточок рідного краю і далеко за його межі, можуть ознайомитись зі зна­хідками старовини, побачити побут, спосіб життя людей, їх основні види занять під час уроку. Діти можуть побачи­ти фрагменти історичних і документальних фільмів, мультфільмів, які допомагають збагатити навчально-виховний процес яскравими враженнями.

     Надзвичайно ефективними виявляються уроки мате­матики, забезпечені мультимедійною підтримкою. Особ­ливо показовим є вивчення задач на рух , які вик­ликають у дітей багато труднощів. Коли учень бачить на екрані, як рухаються автомобілі навздогін чи з відставан­ням, що відбувається з човном, який пливе за течією чи проти течії та ін., багато питань відпадає дуже швидко. Не менш ефективними є дані уроки у 1 класі пояснюючи дії додавання і віднімання, задачі, де яскраво можна зобразити приліт і відліт птахів, розцвітання та в’янення квітів.

     На уроках освітньої галузі «Мова і література» мультимедійні презентації відіграють велику навчальну функцію, де творчими яскравими схемами і таблицями стараюсь легко зобразити найскладніші теми.

Незамінними є мультимедійні помічники і на уроках образотворчого та музичного мистецтв, де особлива увага звертається на творчий розвиток учнів. На цих уроках цінними є як електронні підручники, де Нотки і Фарба та Олівець надають урокові надзвичайно казкового забарвлення, так і власні презентації, в яких можна зіставити всі види мистецтва і показати їх велич доповнюючи одне одного.

     Використання даної технології на уроках допомагає мені у вирішенні багатьох питань, а саме: якість зображення - яскраве, чітке і кольорове; зручне пояснення виду роботи з різним приладдям; детальне пояснення матеріалу або розгляд лише базових питань теми  залежно від підготовленості учнів; коригування темпу й об'єму навчального матеріалу; значне підвищення рівня використання наочності на уроці; зростання продуктивності уроку; встановлення міжпредметних зв'язків; зміна ставлення до ПК: діти починають сприймати його як універсальний  інструмент для роботи в будь-якій області людської діяльності, а не лише як засіб для гри.

     У своїй роботі мультимедійні презентації практикую на різних уроках і на окремих етапах.  Не залишаю поза увагою і хвилину відпочинку, яка, на мою думку, має бути звичайною руханкою під музику. Для того, щоб зробити її привабливішою, використовую  презентації з героями, які показують різні рухи учням.

     Слід акцентувати увагу і на важливій ролі мультимедіа в позаурочній діяльності – години класного керівника, конкурси, проекти.

     Матеріальне забезпечення черпаю у компанії «Нова школа», де постійно оновлюється база електронних підручників; у передових вчителів-методистів; через мережу Інтернет, а також створюю власні презентації. Для їх підготовки йду такими етапами: структуризація навчального матеріалу; складання сценарію реалізації; розробка дизайну презентації; підготовка медіафрагментів (тексти, ілюстрації, відео); підготовка музичного супроводу; тест-перевірка готової презентації.

     Отже, традиційний урок  поступається мультимедійному, як в

цікавості,  інформаційності, так і в результативності.

Аналізуючи свою роботу над даною проблемою, я зробила певні висновки.

Ø Учнів привертає новизна проведення мультимедійних уроків Незалежно від їх кількості, вони завжди різні, цікаві, захоплюючі,приховують у собі безліч таємниць.

Ø Під час таких уроків створюються умови для активного спілкування, за якого учні прагнуть висловити думки, вони з бажанням виконують завдання, виявляють цікавість до матеріалу, що вивчається.

Ø Діти вчаться самостійно працювати з навчальною, довідковою та іншою літературою з предмета.

Ø Дана технологія може використовуватись для анонсування теми уроку, як супровід до пояснення вчителя, як інформаційно-навчальний посібник та для контролю знань.